17. Аж доки не зайшов я до святині Божої і кінець їхній зрозумів.
18. Так! На слизьких шляхах поставив Ти їх і поскидаєш їх у провалля.
19. Миттю прийшли вони до розорення, щезли, згинули від жахів!
20. Як сновидіння по пробудженні, отак Ти, Господе, розбудивши їх, знехтуєш їхніми замірами.
21. Коли горіло мені серце, і страждало нутро моє,
22. Тоді я був невігласом і не розумів; мов тварина, був я перед Тобою.
23. Але я завжди з Тобою; Ти тримаєш мене за праву руку.
24. Ти водиш мене порадою Твоєю, а потім приймеш мене у славу.
25. Хто мені на небі, крім Тебе? І на землі нічого не має бажаного для мене, крім Тебе.
26. Знемагає тіло моє і серце моє: Бог – скеля серця мого і частка моя наповік.
27. Тому ті, що залишають тебе, гинуть; Ти нищиш кожного, хто відступає від Тебе.