17. Почуй мене, Господе, бо щедра милість Твоя; з великих щедрот Своїх зглянься наді мною.
18. Не утаємничуй лиця Твого від служника Твого, бо я в скорботі; почуй мене швидше!
19. Наближся до душі моєї, визволи її, заради ворогів моїх урятуй мене.
20. Ти відаєш обмову про мене, сором мій і ганьбу мою; вороги мої всі перед Тобою.
21. Обмова зламала серце моє, і я цілком безсилий; чекав на співчуття, але немає його, – потішувачів, але не знаходжу.
22. І поклали мені в страву полину, і в спрагу мою напоїли мене оцтом.
23. Нехай же трапеза їхня стане їм тенетами, і добре їство – пасткою.
24. Нехай потьмяніють очі їхні, щоб не бачили, і стегна їхні вчини слабкими назавжди.
25. Вилий на них лють Твою і полум'я гніву Твого нехай обгорне їх.
26. Оселя їхня нехай буде спустошеною, і в шатрах їхніх нехай не буде мешканців.
27. Бо кого Ти уразив, вони ще переслідують, і страждання уражених Тобою примножують.
28. Долучи беззаконня до беззаконня їхнього, і нехай не увійдуть вони в правду Твою.