12. Не умертвляй їх, щоб не забув народ мій; розвій їх силою Твоєю, і завдай їм урази, Господе, обороно наша.
13. Слово їхнє є гріх уст їхніх; нехай упіймаються власною пихою за прокляття і брехню, котру вимовляють.
14. Вигуби їх, у гніві вигуби, щоб їх не було; і нехай спізнають, що Бог володарює у Якова до рубежів землі.
15. Нехай повертаються увечері, виють, мов собаки, і блукають довкола міста.
16. Нехай блукають, щоб знайти їжу, і не ситі залишаються вночі.
17. А я буду співати про силу Твою і з досвітку проголошувати милість Твою; бо Ти був мені обороною і притулком за дня бідування мого.