4. Бо вони не мечем своїм надбали землю, і не їхня сила врятувала їх, але Твоя правиця, і Твоя сила, і світло присутности Твоєї; бо Ти був прихильним до них.
5. Боже, Царю мій! Ти Той самий; даруй порятунок Якові.
6. Тобою здолаємо ворогів наших; в ймення Твоє потопчемо ногами тих, що повстають супроти нас.
7. Бо не на лука свого сподіваюся, і не меч мій урятує мене;
8. Але Ти врятував нас од ворогів наших і посоромив ненависників наших,
9. Ми Богом похвалимося щодня, а ймення Твоє будемо прославляти вічно.
10. Але нині ти відкинув і осоромив нас, і не виходиш із військом нашим.
11. Ти схилив нас до втечі від ворога, і ненависники наші грабують нас.
12. Ти віддав нас, мов овечок, на пожирання і розпорошив нас поміж народами.
13. За безцінь Ти продав народ Твій і не збільшив ціни його.
14. Віддав нас сусідам нашим на зневагу, на посміх і ганьбу тим, що живуть довкола нас.
15. Ти вчинив нас приповісткою поміж народами, покивуванням голови поміж чужинцями.