14. Віддав нас сусідам нашим на зневагу, на посміх і ганьбу тим, що живуть довкола нас.
15. Ти вчинив нас приповісткою поміж народами, покивуванням голови поміж чужинцями.
16. Переді мною щодня зневага моя, і сором покрив обличчя моє.
17. Від голосу обмовника і наклепника, від позирків ворога і месника.
18. Усе це прийшло на нас; але ми не забули Тебе і не порушували заповіту Твого.
19. Не відступало назад серце наше, і ступні наші не збочили зі шляху Твого,
20. Коли Ти карав нас в краю драконів і покрив нас смертною тінню.
21. Якби ми забули ймення Бога нашого і простягли руки наші до бога чужого,