6. І виведе, мов світло, правду твою і справедливість твою, як полудень.
7. Підкорися, Господові і терпляче сподівайся на Нього, не завидуй тому, хто сягає успіхів на шляху своєму, чоловікові лукавому.
8. Перестань гніватися і залиши лють; не прагни до того, щоб чинити лихо.
9. Бо ті, що чинять зло, винищаться, а ті, що сподіваються на Господа, успадкують землю.
10. Мине трішки часу, і не стане нечестивого; глянеш на його місце, а немає його.
11. А покірні успадкують землю і тішитимуться тривалим миром.
12. Нечестивий задумує лихе супроти праведника і скрегоче на нього зубами своїми;
13. А Господь буде насміхатися з нього, тому що бачить, що надходить день його.
14. Нечестиві оголюють меча і натягають лука свого, щоб повалити бідного і вбогого, щоб пронизати тих, що йдуть чесною дорогою.
15. Меч їхній уразить їхнє ж таки серце, і луки їхні зламаються.
16. Незначне у праведника краще багатства багатьох нечестивих.
17. Бо зламані будуть руки нечестивих, а праведників Господь підтримує.
18. Господь знає дні справедливих, і спадщина їхня існуватиме вічно.
19. Не будуть вони осоромлені лихої години і наситяться голодної пори.