7. Бо вони без провини утаємничили для мене яму – тенета свої і без провини викопали її для душі моєї.
8. Нехай же погибель зненацька заскочить його, і тенета, котрі він утаємничив для мене, нехай спіймають його самого; нехай потрапить до них на погибель.
9. А моя душа буде радіти в Господі; буде тішитися спасінням від Нього.
10. Скажуть усі кістки мої: Господе, хто подібний до Тебе? Ти рятуєш слабкого від дужчого, покірного та бідаря від грабіжника його.
11. Повстали супроти мене свідки брехливі, підкладають у справу мою те, чого я не знаю.
12. Відплачують мені злом за добро, вчиняють сиротою душу мою.
13. Під час хворощів їхніх я одягався у вереття, упокорював постом душу мою; і молитва моя поверталася в нутро моє.
14. Немов за приятелем, немов за братом сумував я, ходячи в скорботі, схилявся низенько, наче у жалобі за матір'ю.
15. Та коли я падав, мої вороги раділи й змовлялися; змовлялися супроти мене і били мене зненацька, рвали мене і не переставали.
16. З лицемірним посміхом на бенкетах скреготали на мене зубами своїми.
17. Господе! Чи довго будеш споглядати на це? Захисти душу мою від злочинів їхніх, від левів – єдину мою.
18. Я прославлю Тебе у зібранні великім, серед народу чисельного хвалитиму Тебе.