31. І це зараховано йому в праведність від роду й до роду навіки.
32. І прогнівали Бога над водою Мериви, і Мойсей зазнав лиха через них.
33. Бо вони завдали прикрости духові його, і він у гніві говорив устами своїми.
34. Не винищили народів, про котрих сказав їм Господь.
35. Але перемішалися з поганами і навчилися їхніх учинків.
36. Служили ідолам їхнім, котрі були для них пасткою.
37. І приносили синів своїх і доньок своїх у пожертву демонам.
38. Проливали кров безневинну, кров синів своїх і доньок своїх, котрих приносили на пожертву ідолам Ханаанським, – і опоганилася земля кров'ю.
39. Опоганювали себе вчинками своїми, і вчиняли блуд.
40. І спалахнув гнів Господній на народ Його, і став Йому огидним спадок Його.
41. І віддав їх в руки поганів, і ненависники їхні стали панувати над ними.
42. Вороги їхні завдали їм утисків, і вони упокорювалися під рукою їхньою.
43. Багато разів Він визволяв їх; а вони дратували Його упертістю своєю, і зазнавали приниження за беззаконня свої.
44. Але Він зважав на скорботу їхню, коли чув волання їхнє.
45. І згадував заповіта Свого з ними, і жалкував за вчинене за щедрою милістю Своєю.
46. І пробуджував до них співчуття у всіх, хто полонив їх.