18. Високі гори – притулок для кіз диких, скелі – для барсуків притулок.
19. Він витворив місяця для визначення часу; сонце відає свій захід.
20. Ти розпросторюєш темряву, і буває ніч, у пітьмі її блукають всі лісові звірі.
21. Леви ричать за здобиччю і просять у Бога поживи собі.
22. Сходить сонце, і вони збираються, і лягають у своїх лігвищах.
23. Виходить людина на клопоти свої, і на працю свою до вечора.
24. Які численні діяння Твої, Господе! Все вчинив Ти премудро; земля виповнена витворами Твоїми.
25. Це море – велике і просторе: там плазуни, котрих безліч, тварини малі з великими.
26. Там плавають кораблі, і цей левіятан, котрого Ти вчинив, щоб йому бавитися у морі.
27. Усі вони від Тебе наджидають, щоб Ти дав їм харчі їхні у відповідний час.
28. Даєш їм – приймають, розтулюєш руку Твою – насичуються добром.
29. Утаємничиш лице Твоє – бентежаться; відбереш духа їхнього – помирають і в порох свій повертаються.
30. Пошлеш духа Твого – вчиняються, і Ти оновлюєш лице землі.
31. Нехай же буде Господові слава, навіки; нехай радіє Господь діяннями Своїми!
32. Погляне на землю, – і вона здригається; торкнеться гір, і вони в диму.
33. Буду співати Господові упродовж мого життя, буду співати Богові моєму, доки житиму.