21. Прив'яжи їх до серця твого назавжди, обгорни ними шию твою.
22. Коли ти підеш, вони будуть провадити тобою, коли ляжеш спати, будуть охороняти тебе; коли пробудишся, будуть бесідувати з тобою;
23. Бо заповідь є світильник, і повчання – світло, і напутлива наука – шлях до життя.
24. Щоб застерегти тебе від недоброї жінки, від облесливого язика чужинки,
25. Не зажадай вроди її у серці твоєму, і нехай не звабить вона тебе віями своїми;
26. Тому що через жінку-розпусницю убожіють до кусника хліба, а заміжня жінка зваблює дорог у душу.
27. Чи може хтось узяти собі вогонь за пазуху, щоб не прогоріла одежа його?
28. Чи може хтось ходити по жарові, і не обпекти ніг своїх?
29. Те саме трапляється з тими, хто входить до дружини ближнього свого; хто торкнеться до неї, не залишиться без вини.