1. Сину мій! Зважай на мудрість мою і прихили вухо твоє до розуму мого,
2. Щоб дотриматися розважливости, і щоб уста твої зберегли знання.
3. Бо мед із уст чужої дружини капає, і бесіда її масніша від олії.
4. Але наслідки від неї гіркі, мов полин, гострі, як меч двосічний;
5. Ноги її зводять до смерти, а ступні її сягають пекла.
6. Якби ти зажадав спізнати стежку життя її, то шляхи її не постійні, і ти не пізнаєш їх.
7. Отож, дітоньки, слухайте мене і не відступайте од слів моїх.
8. Ходи якомога далі від неї шляхом своїм і не підходь близько до дверей оселі її,
9. Щоби здоров'я твого не віддати іншим і літ твоїх – немилосердному.