18. Що молот, і меч, і гостра стріла, те саме й чоловік, що вирікає облудне свідчення супроти ближнього свого.
19. Що зламаний зуб і знесилена нога, те й надія на зрадливого чоловіка в день лиха.
20. Наче той, що скидає з себе одежу холодного дня, що оцет на рану, – саме такий той, хто співає пісні зажуреному серцю.
21. Якщо голодний ворог твій, нагодуй його хлібом; і якщо він спраглий, дай йому води.
22. Тому що, учиняючи так, ти збираєш яркі жарини на голову його: Господь заплатить тобі.
23. Північний вітер приносить дощ; а утаємничений язик – невдоволені обличчя.
24. Краще жити в кутку на даху, аніж з дружиною сварливою в просторій оселі.
25. Що холодна вода для знесиленої спрагою душі, те саме й добра вість з далекого краю.
26. Мов скаламучена криничка, і наче пошкоджене джерело, – праведник, що падає перед лиходієм.
27. Як не добре споживати багато меду, так само домагатися власної слави, – не є слава.