2. Гнів царський – наче ревище лева; хто дратує його, той грішить супроти самого себе.
3. Честь для людини – уникнути сварки; а всілякий глупак запальний.
4. Ледачий восени не оре в полі, то шукає влітку, – і немає нічогісінько.
5. Помисли в серці людини – глибокі води, але чоловік розумний вичерпує їх.
6. Чимало таких, що хвалять людину за милосердя; але хто знаходить праведну людину?
7. Праведник ходить у своїй чистоті; блаженні діти його по ньому!
8. Цар, який сидить на престолі суду, очима своїми розганяє все лихе.
9. Хто може сказати: Я очистив моє серце, я чистий від гріха мого?
10. Неоднакові ваги, неоднакова міра, – те і те – мерзота перед Господом.
11. Можна спізнати навіть підлітка за його вправами, чи буде чиста і належна поведінка його.
12. Вухо, котре чує, і око, котре бачить, – те і те утворив Господь.
13. Не люби спати, щоб ти не збіднів; тримай розплющеними очі твої, і будеш досхочу їсти хліб.
14. Недобре, недобре, – каже покупець; а коли відійде, хвалиться.
15. Є золото і багато перлів, але коштовне начиння – вуста розумні.
16. Візьми одежу його, бо він давав поруку за чужого; і за стороннього візьми від нього заклад.
17. Солодкий для людини хліб, надбаний неправдою; але потому рот його виповнюється жорствою.
18. Заміри дістають потвердження через пораду, і по нараді провадь війну.
19. Хто ходить пліткарем, той відкриває таємницю; і хто широко розтуляє рота, з тим не спілкуйся.
20. Хто ганьбить батька свого і матір свою, того світильник загасне осередь глибокої пітьми.
21. Спадщина, квапливо захоплена на початку, не благословиться в майбутньому.