12. Пильнуй день суботній, щоб освячувати його, як заповідав тобі Господь, Бог твій.
13. Шість днів працюй і вчиняй справи твої;
14. А день сьомий – субота Господові, Богові твоєму. Не роби цього дня жодної справи, ні ти, ні син твій, ні донька твоя, ні раб твій, ні рабиня твоя, ні віл твій, ні віслюк твій, ані жодна скотина твоя, ні захожий твій, котрий у тебе, щоби спочив раб твій і рабиня твоя, як і ти.
15. І пам'ятай, що ти був рабом на землі єгипетській, але Господь, Бог твій, вивів тебе звідти рукою міцною і раменом високим, тому й наказав тобі Господь, Бог твій, пильнувати день суботній.
16. Шануй батька твого і матір твою, як наказав тобі Господь, Бог твій, щоб довго тобі жити, і щоб добре тобі було на тій землі, котру Господь, Бог твій, дає тобі.
17. Не вбивай!
18. Не чини перелюбу!
19. Не кради.
20. Не засвідчуй неправдиво супроти ближнього свого!
21. Не бажай дружини сусіда свого, і не бажай дому ближнього свого, ані поля його, ані раба його, ані рабині його, ані вола його, ані віслюка його, ані всього, що є в ближнього твого.
22. Слова оці Господь промовляв до всього вашого зібрання на горі із осердя вогню, хмари та мороку, грімкоголосо, і більше не додавав анічого, і написав їх на двох кам'яних скрижалях, і дав їх мені.
23. І коли ви почули голос із осердя мороку, і гора горіла вогнем, то ви підійшли до мене, всі чільники колін ваших і старшини ваші,
24. І сказали: Ось, показав нам Господь, Бог наш, славу Свою і велич Свою, і голос Його чули ми з осердя вогню; сьогодні бачили ми, що Бог говорить з чоловіком, і цей лишається живий.
25. Але тепер для чого нам помирати? Бо великий вогонь цей пожере нас; якщо ми іще почуємо голос Господа, Бога нашого, то помремо.
26. Бо чи є така плоть, котра чула б голос Бога Живого, що говорить з осердя вогню, як ми, і лишилася живою?
27. Приступи сам, і вислухай все, що скаже тобі Господь, Бог наш і переказуй нам все, що буде говорити тобі Господь, Бог наш, і ми будемо слухати і виконувати.
28. І Господь почув слова ваші, як ви промовляли до мене, і сказав мені Господь: Чув Я слова народу сього, які вони говорили тобі; все, що вони говорили, – добре.
29. О, якби серце їхнє було в них таким, щоб Мене боялися і пильнували всі заповіді Мої упродовж усіх днів, щоб добре було їм і синам їхнім навіки!