30. Коли ти будеш у жалобі, і коли все це спостигне тебе із плином часу, то звернешся до Господа, Бога твого, і підкоришся голосові Його.
31. Господь, Бог твій, є Бог милосердний; він не залишить тебе і не погубить тебе, і не забуде заповіту з батьками твоїми, котрого Він клятвою підтвердив їм.
32. Бо запитай у передніших днів, які були ще до тебе, від того дня, котрого Бог утворив людину на землі, і від кінця неба й аж до краю неба: чи траплялося коли-небудь таке, як оця велика справа, або чи чутно було про подібне?
33. Чи колись чув якийсь народ голос Бога, що говорив з осердя вогню, і лишився живим, як чув ти?
34. І чи вдавався до спроби Бог прийти, взяти собі народ з-поміж другого народу карами, знаменнями і чудесами, і війною, і рукою потужною, і раменом високим, і великими жахами, як учинив те для вас Господь, Бог ваш, у Єгипті перед очима твоїми?
35. Тобі було показане це, аби ти спізнав, що лише Господь є Бог, і немає ще, окрім Нього.
36. З неба Він дав тобі почути голос Свій, щоб навчити тебе, і на землі показав тобі великий вогонь Свій, і ти чув слова Його з осердя вогню.
37. І, оскільки Він полюбив батьків твоїх, і вибрав вас, потомство їхнє після них, то вивів тебе Сам великою силою Своєю з Єгипту,
38. Щоби прогнати від тебе народи, котрі величніші і сильніші від тебе, і ввести тебе, і дати тобі землю їхню – наділ, як це сьогодні видно.
39. Тож знай нині і поклади на серце твоє, що Господь є Бог на небі вгорі, і на землі внизу, і немає ще, окрім Нього.
40. І бережи настанови Його і заповіді Його, котрі я заповідаю тобі нині, щоб добре було тобі і синам твоїм після тебе, і, щоб ти багато часу прожив на тій землі, котру Господь, Бог твій, дає тобі навіки.