11. Постій на вулиці, а той, котрому ти дав у борг, винесе тобі заставу свою на вулицю.
12. Якщо він буде чоловіком бідним, то ти не лягай спати, маючи заставу його;
13. Поверни йому заставу, коли заходитиме сонце, щоб він ліг спати в одежі своїй і благословив тебе: і тобі зарахується це на праведність перед Господом, Богом твоїм.
14. Не утискай наймита, бідного і вбогого, із братів твоїх, або із захожих твоїх, які на землі твоїй, при брамах твоїх.
15. Того ж дня віддай платню його, щоб сонце не зайшло передніше від того, тому що він бідний, і чекає її серце його; щоб він не оскаржив тебе перед Господом, і не було на тобі гріха.
16. Батьків не можна карати смертю за дітей, і дітей не можна карати смертю за батьків; кожний має бути покараний смертю за свій злочин.
17. Не суди хибно захожого і сироту; і в удови не бери одежі в заставу.