1. Якщо хтось візьме дружину і стане чоловіком її, і вона не знайде приязні в очах його, тому що він знаходить у ній щось нечисте, і напише їй свідчення про розірвання шлюбу, і дасть їй до рук, і відпустить її з дому свого,
2. І коли вона вийде з дому його, піде, то може бути дружиною другого чоловіка;
3. Але й оцей останній чоловік, зненавидить її, і напише їй свідчення про розірвання шлюбу, і дасть їй до рук, і відпустить її з дому свого, чи помре сей останній чоловік її, котрий узяв її за дружину;
4. То не може перший її чоловік, який відпустив її, знову взяти її собі за дружину, після того, як вона опоганена, бо таке є мерзотою перед Господом, і не чини гріха землі, котру Господь, Бог твій, дає тобі у спадок.
5. Якщо хтось узяв дружину недавно, то нехай не йде на війну, і нічого не слід доручати йому; нехай він залишиться вільним у домі своєму упродовж одного року і звеселює дружину свою, котру взяв.
6. Ніхто не повинен брати у заставу горішнього і нижнього каменя жорен; бо такий бере в заставу життя людини.
7. Якщо знайдуть когось, що він украв кого-небудь із братів своїх, із синів Ізраїля, і вчинив з цього зиск чи продав його, то такого злодія треба зрокувати на смерть; – отак винищи зло з-поміж себе.
8. Стережися, в хворобі прокази пильно дотримуйся і виконуй все, чого навчать вас священики-левити; достеменно виконуйте, що я наказав їм.
9. Пам'ятай, що Господь, Бог твій, учинив Маріям на шляху, коли ви йшли із Єгипту.
10. Якщо ти ближньому твоєму даси що-небудь у борг, то не ходи в його дім, щоби взяти у нього заставу;