20. А якщо сказане про жінку буде справедливе, і не знайдеться незайманости у юнки,
21. То юнку нехай приведуть до дверей дому батька її, і чоловіки міста її заб'ють її камінням до смерти; бо вона вчинила мерзенну справу серед Ізраїля; блудячи в домі батька свого; і отак винищи зло з-поміж себе.
22. Якщо знайдуть когось, що буде лежати з жінкою заміжньою, то необхідно зрокувати на смерть обидвох, і чоловіка, який ліг із жінкою, і жінку; ось так винищи зло з-поміж Ізраїля.
23. Якщо молода дівчина буде заручена з чоловіком, і хто-небудь стрінеться з нею в місті і зляжеться з нею,
24. То обидвох їх приведіть до брами того міста, і побийте їх камінням до смерти: дівчину за те, що вона не кричала в місті, а чоловіка за те, що він опоганив дружину ближнього свого; отак винищи зло з-поміж себе.
25. А якщо хтось у полі стрінеться із зарученою дівчиною і силою зляжеться з нею, то необхідно скарати на смерть лише чоловіка, який злігся з нею;
26. А дівчині нічого не заподій; на дівчині немає злочину смертного; бо це те саме, якби хтось постав супроти ближнього свого і забив його.
27. Бо він зустрівся з нею в полі, і, хоч дівчина заручена кричала, та нікому було рятувати її.
28. Якщо хто-небудь зустрінеться з дівчиною незарученою і, схопивши її, зляжеться з нею, і застануть їх,
29. То чоловік, який злігся з нею, мусить дати батькові дівчини п'ятдесят шеклів срібла, а вона нехай буде його дружиною, тому що він опоганив її; ціле життя своє він не зможе розірвати шлюбу з нею.