3. І ви, з огляду на одягнутого в багату одіж, скажете йому: Тобі краще ось тут присісти, а бідному скажете: Ти стань он там, або сідай тут, біля ніг моїх,
4. То чи не вдаєтеся ви до пересуду у собі і чи не стаєте ви суддями з недобрими замірами?
5. Послухайте, брати мої улюблені: чи не вбогих світу вибрав Бог бути багатими вірою і спадкоємцями Царства, котре Він обіцяв тим, що люблять Його?
6. А ви зневажили бідного! Чи не багаті чинять вам утиски, і чи не вони тягнуть вас до суду?
7. Чи не вони ганьблять добре ймення, котрим ви називаєтеся?
8. Якщо ви виконуєте закон царський, за Писанням: Полюби ближнього твого, як себе самого, – добре чините;
9. Але якщо чините з упередженням, то гріх чините і перед законом виявляєтеся злочинцями.
10. Бо хто дотримується всього закону і згрішить в чомусь одному, той стає у всьому винуватий.
11. Бо Той Самий, Котрий сказав: Не чини перелюбу, сказав також: Не убий, а тому, якщо ти не чиниш перелюбу, але заб‘єш, то ти також злочинець закону.
12. Так запевняйте і так чиніть, як такі, що будете засуджені за законом свободи.
13. Тому що суд без милости тому, хто не виявив милости; милість – бо стає вищою понад судом.
14. Яка людині користь, браття мої, якщо хтось каже, що він має віру, а справ не має? Чи може ця віра врятувати його?
15. Якщо брат чи сестра нагі і не мають засобів для щоденного прожитку,