5. А якщо у когось із вас бракує мудрости, нехай просить у Бога, Котрий дає всім щиро і без докорів, – він дістане її.
6. Але нехай просить з вірою, без жодного сумніву, бо той, що має сумнів, схожий на морську хвилю, що її піднімає вітер і розгойдує;
7. І нехай не сподівається така людина одержати щось від Господа.
8. Людина з подвійними думками не утверджена на всіх шляхах своїх.
9. Нехай хвалиться брат принижений високістю своєю.
10. А багатий – приниженням своїм, тому що він знебудеться, мов цвіт на траві;
11. Сходить сонце, настає спека, і спекою висушує траву, цвіт її опадає, щезає краса її виду; так зав‘яне й багатий на шляхах своїх.
12. Блаженна людина, котра переносить спокуси, тому що після випробування вона дістане вінець життя, котрого обіцяв Господь тим, хто любить Його.
13. Спокушуваний, ніхто не кажи: Бог мене спокушає; тому що Бог не спокушається злом і Сам не спокушає нікого,
14. Але кожний зазнає спокуси, захоплюючись і зваблюючись власною похіттю;
15. А похіть, започаткувавшись, породжує гріх, а вчинений гріх породжує смерть.
16. Не вдавайтеся, браття улюблені, до омани:
17. Усіляке добре давання і всілякий дар досконалий походить згори, від Батька світів, у Котрого немає зміни чи навіть тіні переміни.
18. Він зажадав, і породив нас словом істини, щоб ми стали певним першопочатком Його творінь.
19. Отож, браття мої улюблені, нехай кожна людина буде швидка на слухання й повільна на слова і повільна на гнів;