8. Нарешті, браття (мої), усе, що тільки справжнє, що чесне, що справедливе, що чисте, що любе, що вельми славне, що тільки доброчинність і похвала, – про те думайте.
9. Чого ви навчилися, що прийняли і чули, і бачили в мені, те виконуйте, – і Бог миру буде з вами.
10. Я вельми зрадів у Господі, що ви знову почали піклуватися про мене; ви й раніше турбувалися, але вам не сприяли обставини.
11. Кажу це не тому, що маю нестатки; бо я навчився бути вдоволеним тим, що в мене є:
12. Умію жити в нужді, умію жити в достатку; навчився усього й в усьому, насичуватися і голодувати, бути в достатку і в нужді;
13. Усе можу у Христі, Котрий зміцнює мене.
14. А втім, ви гаразд учинили, що взяли участь в моїх скорботах.
15. Ви знаєте, филипійці, що на початку благовістя, коли я вийшов із Македонії, жодна церква не надала мені допомоги подаванням і прийняттям, окрім вас одних;
16. Навіть у Солунь ви присилали мені на нужду одного разу, а відтак – удруге.
17. Кажу це не тому, що я нібито шукаю давань (дарувань); але шукаю плоду, що примножує на вашу користь.
18. Я дістав усе і маю значний достаток; я вдоволений, діставши від Єпафродита те, що ви надіслали, наче духмяне кадіння, пожертву приємну, Богові угодну.
19. А Бог мій нехай виповнить усяку нужду вашу, за багатством Своїм у славі, Христом Ісусом.
20. А Богові і Батькові нашому слава на віки віків! Амінь.
21. Вітайте кожного святого у Христі Ісусі. Вітають вас брати, що є зі мною.
22. Вітають вас усі святі, а особливо із кесаревого дому.
23. Благодать Господа нашого Ісуса Христа з усіма вами. Амінь.