Послання До Филипійців 4:1-12 Новітній переклад Біблії О.Гижі (UKRB)

1. Отож, брати мої любі та бажані, радість і вінець мій, стійте отак у Господі, улюблені.

2. Благаю Єводію, благаю й Синтихію – мислити так само про Господа;

3. Так, прошу тебе, щирий співробітнику, помагай їм, які прагнули благовістити разом зі мною і з Климом та з іншими співробітниками моїми, котрих ймення – у книзі життя.

4. Радійте завжди в Господі; і ще кажу: Радійте!

5. Сумирність ваша нехай буде відомою всім людям. Господь близько.

6. Не майте клопоту ані з чим, але завжди в молитві і проханні із вдячністю відкривайте свої бажання перед Богом, –

7. І мир Божий, котрий найвищий від усякого розуму, збереже ваші серця і заміри ваші у Христі Ісусі.

8. Нарешті, браття (мої), усе, що тільки справжнє, що чесне, що справедливе, що чисте, що любе, що вельми славне, що тільки доброчинність і похвала, – про те думайте.

9. Чого ви навчилися, що прийняли і чули, і бачили в мені, те виконуйте, – і Бог миру буде з вами.

10. Я вельми зрадів у Господі, що ви знову почали піклуватися про мене; ви й раніше турбувалися, але вам не сприяли обставини.

11. Кажу це не тому, що маю нестатки; бо я навчився бути вдоволеним тим, що в мене є:

12. Умію жити в нужді, умію жити в достатку; навчився усього й в усьому, насичуватися і голодувати, бути в достатку і в нужді;

Послання До Филипійців 4