8. А тому, маючи велике у Христі завзяття наказувати тобі, що необхідне,
9. Краще з любови благаю, не хтось інший, але я, Павло старець, а тепер ще й в‘язень Ісуса Христа;
10. Прошу тебе про сина мого Онисима, котрого породив я в ув‘язненні моєму:
11. Він був нещодавно невдатний для тебе, а тепер придатний тобі й мені, я повертаю його,
12. А ти прийми його, як моє серце.
13. Я хотів при собі притримати його, щоб він замість тебе послужив мені в ув‘язненні за проповідь Євангелії;
14. Але без твоєї згоди нічого не хотів чинити, щоб добра справа твоя була не примусовою, а добровільною.
15. Бо, можливо, він через те й відлучився на час, щоб ти прийняв його назавжди,
16. Та вже не як раба, але вище раба, брата улюбленого, особливо мені, а тим паче тобі; і за тілом, і в Господі.
17. Отож, якщо маєш мене за друга, то прийми його, як мене.
18. А якщо він чимось образив тебе, або заборгував, вважай це за мною.
19. Я, Павло, написав рукою моєю: я дам відплату; не кажу тобі про те, що ти самим собою мені заборгував.
20. Так, брате, дай мені скористатися від тебе в Господі; заспокой моє серце в Господі.