1. Павло, в‘язень Ісуса Христа, і Тимофій, брат, Филимонові улюбленому і співробітникові нашому.
2. І сестрі любій Апфії, і Архипові співучасникові нашому, і домашній твоїй церкві:
3. Благодать вам і мир від Бога Батька нашого і Господа Ісуса Христа.
4. Дякую Богові моєму, щоразу згадуючи про тебе в молитвах моїх,
5. Зачувши про твою любов і віру, котру маєш до Господа Ісуса і до всіх святих,
6. Щоб спільність віри твоєї виявилася діяльною у пізнанні всілякого у вас добра у Христі Ісусі.
7. Бо ми маємо велику радість і втіху в любові твоїй, тому що тобою, брате, заспокоєні серця святих.
8. А тому, маючи велике у Христі завзяття наказувати тобі, що необхідне,
9. Краще з любови благаю, не хтось інший, але я, Павло старець, а тепер ще й в‘язень Ісуса Христа;
10. Прошу тебе про сина мого Онисима, котрого породив я в ув‘язненні моєму:
11. Він був нещодавно невдатний для тебе, а тепер придатний тобі й мені, я повертаю його,
12. А ти прийми його, як моє серце.
13. Я хотів при собі притримати його, щоб він замість тебе послужив мені в ув‘язненні за проповідь Євангелії;
14. Але без твоєї згоди нічого не хотів чинити, щоб добра справа твоя була не примусовою, а добровільною.
15. Бо, можливо, він через те й відлучився на час, щоб ти прийняв його назавжди,
16. Та вже не як раба, але вище раба, брата улюбленого, особливо мені, а тим паче тобі; і за тілом, і в Господі.
17. Отож, якщо маєш мене за друга, то прийми його, як мене.