5. Раби, коріться володарям (своїм) через плоть зі страхом і трепетом, у простоті серця вашого, як Христові;
6. Не з удаваною лише старанністю служіть, немов догоджаєте людині, але як слуги Христові, виконуючи волю Божу від самої душі.
7. Служіть охоче, як Господові, а не як людям.
8. Знаючи, що кожний дістане від Господа за мірою добра, котре він учинив, чи раб, а чи вільний.
9. І ви, володарі, вчиняйте з ними так само, злегшуючи суворість, відаючи, що й над вами самими і над ними є на небесах Господь, у Котрого немає упереджености.
10. Нарешті, браття мої, зміцнюйтеся Господом і могутністю сили Його.