45. Сміттям і мерзотою Ти вчинив нас серед народів;
46. Роззявили на нас пащеку свою всі вороги наші.
47. Жах і яма, спустошення і розорення – доля наша.
48. Потоки води виливає око моє про загибель доньки народу мого!
49. Око моє виливається і не перестає, бо немає злегшення,
50. Допоки не подивиться і не побачить Господь з небес.
51. Око моє зажурює душу мою заради всіх донечок мого міста.
52. Старанно силкувалися зловити мене, як пташечку, вороги мої, без жодної причини;
53. Пожбурили життя моє до ями і закидали мене камінням.
54. Води сягнули голови моєї; я сказав: Загинув я.
55. Я прикликав ймення Твоє, Господе, з ями глибокої.
56. Ти чув голос мій; не затули вуха Твого від зітхання мого, від зойку мого!
57. Ти наближався, коли я кликав Тебе, і говорив: Не бійся!
58. Ти захищав, Господе, справу душі моєї; визволяв життя моє.