9. Але ви – рід вибраний, царське священство, народ святий, люди, взяті у власність Божу, щоб сповіщати досконалості Того, Хто Покликав вас із пітьми до дивовижного Свого світла;
10. Колись не народ, а нині народ Божий; колись непомилувані, а нині помилувані.
11. Улюблені! Благаю вас як зайшлих і мандрівників, щоб ви ухилялися від пожадливостей плоті, що повстають на душу;
12. Щоб жити доброчинним життям поміж поганами, щоб вони за те, що лихословлять вас, мов злодіїв, забачивши добрі діяння ваші, прославили Бога у день відвідин.
13. Тож будьте покірні всілякому людському урядові, для Господа: Чи цареві, як верховній владі,
14. Чи намісникам, що від нього наставлені для покарання злочинців і для заохочення доброчинців, –
15. Бо така є воля Божа, щоб ми, коли чинимо добро, затуляли вуста невігластву безумних людей,
16. Як вільні, а не так, як ті, що використовують волю для прикриття лихого, але як служники Божі.