17. А ми, браття, коли були розлучені з вами на короткий час лицем, а не серцем, ще з більшим бажанням прагнули бачити лице ваше.
18. А тому ми, я, Павло, і один раз, і вдруге хотіли прийти до вас; але перешкодив нам сатана.
19. Бо хто наша надія, чи радість, чи вінець похвали? Чи не ви також перед Господом нашим Ісусом Христом, як Він прийде?
20. Бо ви – слава наша і радість.