16. Бо коли я проповідую Євангелію, то нічим мені хвалитися, тому що це необхідний обов'язок мій, і горе мені, якщо не проповідую Євангелії!
17. Бо якщо вчиняю це з власної волі, то матиму нагороду; а якщо з обов'язку, то виконую лише довірене мені служіння.
18. За що ж мені нагорода? За те, що, проповідуючи Євангелію, проповідую про Христа безоплатно, не користуючись моєю владою, благовістячи Євангелію.
19. Бо, залишаючись вільним од усіх, я всім віддав себе в рабство, щоб надбати більше.
20. Для юдеїв я був, як юдей, щоб надбати юдеїв; для підзаконних був, як підзаконний, щоб надбати підзаконних;
21. Для тих, кому Закон чужий, я став, як такий, котрому Закон чужий, – хоч не був чужим для Закону перед Богом, але підзаконний Христові, – щоб надбати тих, кому Закон чужий;
22. Для немічних був, як немічний, щоб надбати немічних. Для всіх я став усім, щоб урятувати бодай деяких.
23. Це саме чиню й для Євангелії, – щоб співучасником її бути.