36. А якщо хтось вважає непристойним для своєї дівчини те, щоб вона у зрілому віці залишалася так, то нехай чинить, як хоче, – не згрішить; нехай такі виходять заміж.
37. Але хто непохитно твердий у серці своєму, і, не маючи нужди, але є господарем своєї волі, вирішив у серці своєму берегти свою дівчину, – той гаразд чинить.
38. А тому той, хто віддає свою дівчину (доньку) заміж, чинить добре; а той, що не віддає, чинить краще.
39. Дружина зв'язана законом, аж доки живий чоловік її; а якщо чоловік її помре, вільна вийти, за кого хоче, тільки в Господі.
40. Але вона щасливіша, якщо залишиться так, на мою пораду; а я гадаю, що маю Духа Божого.