1. Як сміє хтось у вас, маючи справу з іншим, судитися в нечестивих, а не у святих?
2. Хіба не відаєте, що святі будуть судити світ? А якщо вами буде осуджений світ, то невже ви недостойні судити незначні справи?
3. Хіба не знаєте, що ми будемо судити ангелів, а тим паче справи житейські?
4. А ви, коли маєте житейські позови, то настановляєте своїми суддями тих, хто нічогісінько не важить у церкві.
5. На сором вам кажу: Невже немає поміж вами жодного розумного, котрий міг би розсудити між братами своїми?
6. Але брат із братом судиться, і причому – перед невірними.
7. І те вже вельми принизливо для вас, що ви маєте позови між собою. Чому б вам краще не залишитися скривдженими? Чому б вам краще не потерпати від неправди?
8. Але ви самі кривдите і відбираєте, і причому у братів.
9. Чи ви не знаєте, що неправедні Царства Божого не успадковують? Не обманюйте себе! Ні розпусники, ні ідолослужники, ні перелюбники, ні малакії, ні мужеложники,
10. Ні злодії, ні користолюбці, ні п'яниці, ні злодії, ні злоріки, ні розбійникі Царства Божого не успадковують.