1. І я не міг розмовляти з вами, браття, як з духовними, але як із тілесними, як з немовлятами у Христі.
2. Я насичував вас молоком, а не твердою їжею, бо ви були ще не в силі, і навіть зараз не в силі,
3. Тому що ви ще тілесні. Бо, якщо поміж вами заздрість, сварка і розбрат, то чи не тілесні ви? І чи не за людським звичаєм чините?
4. Бо коли один каже: Я – Павлів, а другий: Я Аполлосів, то чи не тілесні ви?
5. Хто Павло? Хто Аполлос? Вони лише служники, через котрих ви увірували, і причому, як і скільки поклав кожному Господь.
6. Я посадив, Аполлос поливав, але виростив Бог.
7. Тому той, що садив, і той, що поливав, є ніщо, а все вчинив Бог, Котрий вирощує.
8. Отож, і той, що садить, і той, що поливає, є єдине; але кожний дістане свою нагороду за свою працю.
9. Бо ми співробітники у Бога, а ви Божа нива, Божа споруда.
10. Я, за даною мені від Бога благодаттю, як мудрий будівничий, поклав основу (підмурок), а інший будує на ній; проте кожний зважай, як будує.