25. Бо Йому належить царювати, аж доки покладе усіх ворогів під ноги Свої.
26. А останній ворог – смерть – знищиться.
27. Тому що все упокорив під ноги Його; а коли сказано, що Йому все упокорене, то зрозуміло, що, окрім Того, Котрий підкорив Йому все.
28. А коли все підкорить Йому, тоді й Сам Син підкориться Тому, Хто підкорив Йому все, нехай же буде Бог усе в усьому.
29. Інакше, що чинять ті, що хрестяться для мертвих? Якщо мертві зовсім не воскресають, то навіщо й хреститися для мертвих?
30. Навіщо також ми повсякчас зазнаємо лихоліття?
31. Я щодня помираю: засвідчую це похвалою вашою, браття, котру я маю у Христі Ісусі, Господі нашому.
32. На розсуд людський, коли я боровся зі звірями в Ефесі, то яка мені була користь, якщо мертві не воскресають? Будемо їсти і пити, бо завтра помремо?
33. Не дайте себе обдурити: лихе товариство псує добрі звичаї (мораль).
34. Протверезіться, як належить, і не грішіть; бо, на ваш сором, деякі з вас не відають Бога.
35. Але скаже хтось: Як воскреснуть мертві? І в якому тілі прийдуть?
36. Нерозумний! Те, що ти сієш, не оживе, якщо не помре;
37. І коли ти сієш, то сієш не тіло майбутнє, а голе зерно, яке трапиться, пшеничне, чи якесь інше;
38. Але Бог дає йому тіло, як хоче, і кожному насінню своє тіло.
39. Не всіляка плоть така сама плоть; але інша плоть у людей, ще інша плоть у тварин, інша – в риби, а ще інша – у птахів.
40. Є тіла небесні і тіла земні; але інша слава небесних, а інша – земних;
41. Інша слава сонця, інша слава місяця, інша зірок; і зоря від зорі різниться славою.
42. Так само й під час воскресіння мертвих: сіється в тлінне, постає в нетлінному;
43. Сіється в неславу, а постане у славі; сіється в немочі, а постане в силі;
44. Сіється тіло плотське, а постане тіло духовне. Є тіло плотське, а є тіло й духовне.
45. Так і написано: Перший чоловік Адам став душею живою; а останній Адам є Дух животворний.