18. А тому й померлі у Христі загинули.
19. І якщо ми лише в цьому житті сподіваємося на Христа, то ми найнещасніші з-поміж людей.
20. Але Христос воскрес із мертвих, первісток із померлих.
21. Бо як ото смерть через людину, так само через людину й воскресіння мертвих.
22. Як в Адамі всі помирають, так у Христі всі оживуть.
23. Кожний своєю чергою: первісток Христос, потім Христові, як Він прийде.
24. А опісля кінець, коли Він передасть Царство Богові і Батькові, коли усуне всілякий уряд і всіляку владу й силу;
25. Бо Йому належить царювати, аж доки покладе усіх ворогів під ноги Свої.
26. А останній ворог – смерть – знищиться.
27. Тому що все упокорив під ноги Його; а коли сказано, що Йому все упокорене, то зрозуміло, що, окрім Того, Котрий підкорив Йому все.
28. А коли все підкорить Йому, тоді й Сам Син підкориться Тому, Хто підкорив Йому все, нехай же буде Бог усе в усьому.
29. Інакше, що чинять ті, що хрестяться для мертвих? Якщо мертві зовсім не воскресають, то навіщо й хреститися для мертвих?
30. Навіщо також ми повсякчас зазнаємо лихоліття?
31. Я щодня помираю: засвідчую це похвалою вашою, браття, котру я маю у Христі Ісусі, Господі нашому.
32. На розсуд людський, коли я боровся зі звірями в Ефесі, то яка мені була користь, якщо мертві не воскресають? Будемо їсти і пити, бо завтра помремо?
33. Не дайте себе обдурити: лихе товариство псує добрі звичаї (мораль).