14. А тіло не з одного члена, але з багатьох.
15. Якщо нога скаже: Я не належу до тіла, тому що я не рука, то невже вона через це не належить тілові?
16. І якщо вухо скаже: Я не належу до тіла, тому що я не око, то невже воно через це не належить до тіла?
17. Якщо все тіло око, то де слух? Якщо все слух, то де нюх?
18. Але Бог розмістив члени, кожного у складі тіла, як Йому було угодно.
19. А якби всі були одним членом, то де було б тіло?
20. Але тепер членів багато, а тіло одне.
21. Не може око сказати руці: Ти мені непотрібна; або так само голова ногам: Ви мені зайві.
22. Навпаки, члени тіла, котрі видаються найслабкішими, є найнеобхіднішими,
23. І котрі видаються нам не вельми благородними в тілі, для тих ми надаємо більше уваги,
24. І менш вартісні наші зазнають більшої уваги, а вартісніші наші не мають на те потреби. Але Бог звершив тіло, передбачивши більшу турботу про менш досконале,
25. Щоб не було поділу в тілі, а всі члени однаково піклувалися один про одного.
26. А тому, чи страждає один член, страждають з ним усі члени; чи прославляється один член, з ним радіють усі члени.
27. І ви – тіло Христове, а нарізно – члени.
28. І інших Господь настановив у Церкві найперше Апостолами, по-друге, – пророками, по-третє, – учителями; далі, іншим дав сили чудодіяння, а також дари уздоровлення, допомоги, урядування, різні мови;
29. Чи всі Апостоли? Чи всі пророки? Чи всі учителі? Чи всі чудотворці?
30. Чи всі мають дари уздоровлення? Чи всі розмовляють мовами? Чи всі тлумачі?