23. Але Давид сказав: Не вчиняйте так, браття мої, потому, як Господь дав нам це, і зберіг нас, і віддав у руки наші полчища, які приходили супроти нас.
24. І хто буде слухати вас у цій справі? Яка частина тих, що ходили на війну, така сама має бути і для тих, хто залишався при обозі; треба розподілити на всіх.
25. Так було від того часу і після; – і поставив він це у закон і за правило для Ізраїля до цього дня.
26. І прийшов Давид до Ціклаґу, і послав із здобичі старшинам Юдиним, друзям своїм, говорячи: Ось вам дарунок із здобичі, захопленої у ворогів Господніх.
27. Тим, що в Бет-Елі, і тим, що в Рамоті південнім, і тим, що в Яттері,
28. І тим, що в Ароері, і тим, що в Сіфмоті, і тим, що в Ештемоа;
29. І тим, що в Рахалі, і тим, що в містах єрахмелеян, і тим, що в містах кенеїв.
30. І тим, що в Хормі, і тим, що в Бор-Ашані, і тим, що в Атаху,