37. І сказав Давид: Господь, котрий звільняв мене від лева і ведмедя, звільнить і від руки цього филистимлянина. І сказав Саул Давидові: Йди, і нехай буде Господь з тобою.
38. І зодягнув Саул Давида в свою одіж, і дав шолома мідного на його голову, і натягнув на нього панцера.
39. І оперезався Давид мечем його по верхньому вбранні, і почав ходити, бо не звик до такого обладунку. Потім сказав Давид Саулові: Я не можу ходити в цьому; я не звик. І скинув Давид все це із себе.
40. І взяв посоха в руку свою, і вибрав собі п'ятеро гладеньких каменів із струмка, і поклав їх в пастухову сумку, котра була з ним; і з сумкою і з пращею в руці своїй виступив супроти филистимлянина.
41. Виступив і филистимлянин, йдучи і наближаючись до Давида, і зброєносець йшов попереду в нього.
42. І глянув филистимлянин, і побачив Давида, з презирством подивився на нього; бо він був молодий, білявий і вродливий обличчям.
43. І сказав филистимлянин Давидові: Що ти йдеш на мене з палицею? Хіба я собака? І прокляв филистимлянин Давида своїми богами.