1. І зібрав Давид у Єрусалимі всіх вождів ізраїльських, старшин колін і старшин відділів, які служили цареві, і тисяцьких, і сотників, і керуючих усім маєтком і стадами царя, і синів його з євнухами, військових старшин, і всіх хоробрих мужів.
2. І звівся Давид цар на ноги свої, і сказав: Послухайте мене, брати мої і народе мій! Було в мене на серці спорудити дім спочину для Ковчега заповіту Господнього і на підніжжя ногам Бога нашого, і необхідне для будови я приготовив,
3. Але Бог сказав мені: Не будуй дім йменню Моєму, тому що ти чоловік войовничий і проливав кров.
4. А проте вибрав Господь, Бог Ізраїлів, мене із всього дому батька мого, щоб мені бути царем над Ізраїлем вічно, – бо Юду вибрав Він князем, а в домі Юди дім батька мого, а вже із синів батька мого мене вибрав настановити царем над усім Ізраїлем.