18. І виповнив Дух Амасая, старшини тридцяти провідників, і він сказав: Мир тобі, Давиде, і з тобою, сину Єссеїв; Мир тобі, і мир помічникам твоїм; бо допомагає тобі Бог твій. І прийняв їх Давид, і поставив на чолі загону.
19. І з Манасіїного коліна перейшли деякі до Давида, коли він рушив із филистимлянами на війну супроти Саула, але не помагав їм, тому що старшини филистимські порадилися і відіслали його, кажучи: На нашу голову він перейде до володаря свого Саула.
20. Коли він повертався до Ціклаґу, тоді перейшли до нього із манасіян: Аднах і Йозавад, Єдіаїл, і Михаїл і Йозавад, і Елігу, і Ціллетай, – тисяцькі у манасіян.
21. І вони допомагали Давидові супроти полчищ, бо все це були люди хоробрі і були старшинами у війську.
22. Отак щоденно приходили до Давида на поміч і невдовзі його ополчення стало великим, як ополчення Боже.
23. Ось число старшин у війську, котрі прийшли до Давида у Хеврон, щоби передати йому царство Саулове, за словом Господнім.
24. Синів Юдиних, які носять великого щита і списа, було шість тисяч вісімсот удатних до війни.
25. Із синів Симеонових, людей хоробрих, у війську було сім тисяч і сто;