14. Згадуй мене за це, Боже мій, і не зітри мої добродіяння, котрі я вчинив для дому мого Бога і для служіння при ньому;
15. За тих днів побачив я в Юдеї, що в суботу чавлять виноград у чавилах, возять снопи, і нав'ючують віслюків вином, виноградом, і смоквами, і всіляким вантажем, і відвозять в суботній день до Єрусалиму. І я свідчив супроти них того ж дня, коли вони продавали їстівне.
16. І тиряни жили в Юдеї, і привозили рибу й усілякий вантаж, і продавали в суботу мешканцям Юдеї і в Єрусалимі.
17. І я покартав князів з Юдеї, і сказав їм: Навіщо ви чините таке зло і опогонюєте день суботній?
18. Чи не так чинили батьки ваші, і за те Бог наш навів на нас і на оце місто все це лихо? А ви збільшуєте гнів Його на Ізраїля, зневажаючи суботу.
19. Після цього, коли сутеніло при брамах єрусалимських, перед суботою, я наказав замикати брами, і сказав, щоб не відчиняли їх до ранку після суботи. І служників своїх я поставив біля кожної брами, щоб жодний вантаж не входив суботнього дня;
20. І ночували крамарі і купці всіляких речей поза Єрусалимом і вперше, і вдруге.
21. Тоді я суворо попередив їх і свідчив супроти них і сказав їм: Чому ви ночуєте біля муру? Якщо вчините це ще раз, я накладу на вас руку. І звідтоді вони не приходили в суботу.
22. І сказав я левитам, щоб вони очистилися і приходили стерегти брами, щоб святити день суботній. І за це згадуй мене, Боже мій, і помилуй мене з великої милости Твоєї!
23. І ще тими днями я бачив Юдеїв, котрі взяли собі дружин із ашдодянок, аммонійок, і моавитянок.
24. І від того сини їхні говорили наполовину ашдодською, чи мовою інших народів, і не вміли розмовляти єврейською.