5. І спалить назване священик на жертовнику для пожертви Господові. Це – пожертва каяття.
6. Вся чоловіча стать священикового роду буде їсти її; на святому місці можна їсти її; це – велика святиня.
7. Як про приношення за гріх, так і про приношення за провину, закон – один: вона належить священикові, котрий нею звершує покуту.