9. А народові Ісус наказав, кажучи: "Не вигукуйте і не давайте почути голосу вашого, і щоб навіть слова не виходило з уст ваших до тієї днини, поки я не скажу вам: "Вигукуйте!" – і тоді ви заволаєте.
10. У такий спосіб Ковчег заповіту Господнього рушив довкола міста, і обійшов один раз; і повернулися в стан, і ночували в стані.
11. Другого дня Ісус підвівся рано-вранці, і священики понесли Ковчега заповіту Господнього.
12. І семеро священиків, які несли семеро сурм з баранячих рогів перед Ковчегом заповіту Господнього, йшли і сурмили сурмами; а озброєні простували перед ними, а сторожа йшла позаду за Ковчегом заповіту Господнього, і простуючи, сурмили сурмами.
13. У такий спосіб і другого дня обійшли довкола міста один раз, і повернулися в стан. І робили це шість днів.
14. Сьомого дня підвелися удосвіта, при з'яві зорі, і обійшли таким же чином довкола міста сім разів; лише цього дня обійшли довкола міста сім разів.
15. Коли всьоме священики сурмили сурмами, Ісус сказав народові: "Вигукуйте щосили, тому що Господь віддав вам це місто!
16. Місто буде під закляттям, і все, що в ньому, – Господові; тільки Рахав-блудниця нехай залишиться живою, вона і кожний, хто в її домі, бо вона сховала посланців, котрих ми посилали.
17. Але ви не беріть заклятого, щоб і вам не підпасти закляттю; якщо візьмете щось із заклятого, і щоб на стан синів Ізраїля не накликати прокляття і не вчинити йому лиха.
18. І все срібло, і золото, і посудини мідні і залізні нехай будуть посвячені Господові, і увійдуть до скарбниці Господньої.
19. Народ заволав, як засурмили сурми. Як тільки-но народ почув голос сурми, заволав грімким голосом; і рухнули мури міста до свого підмурку, і народ рушив до міста, кожний зі свого боку, і взяли місто.
20. І піддали знищенню все, що в місті: і мужів, і жінок, і молодих, і старих, і волів, і овець, і віслюків, – усе винищили мечем.