10. Священики, які несли Ковчега, стояли посеред Йордану, аж доки не скінчилося все, що Господь наказав Ісусові сказати народові, – так, як заповідав Мойсей Ісусові; а народ тим часом квапливо переходив.
11. Коли увесь народ перейшов Йордан, тоді перейшов і Ковчег заповіту Господнього, і священики перед народом;
12. І сини Рувимові, і сини Ґада, і половина коліна Манасіїного перейшли, озброєні, попереду синів Ізраїля, як говорив їм Мойсей.
13. Близько сорока тисяч озброєних на бій перейшли перед Господом на рівнини Єрихонські, щоб стати до бою.
14. Того дня звеличив Господь Ісуса перед очима всього Ізраїля, і почали боятися його, як боялися Мойсея, упродовж усіх днів життя його.
15. І сказав Господь Ісусові, говорячи:
16. Накажи священикам, які несуть Ковчега одкровення, вийти з Йордану.
17. Ісус наказав священикам і сказав: Вийдіть з Йордану!
18. І коли священики, які несли Ковчега заповіту Господнього, вийшли з Йордану, то тільки-но ступні ніг їхніх ступили на суходіл, вода Йордану ринула по своєму річищу і полинула, як учора і третього дня, вище усіх берегів своїх.
19. І вийшов народ із Йордану десятого дня першого місяця, і отаборився у Ґілґалі, східніше Єрихону.
20. І дванадцятеро каменів, котрі взяли вони з Йордану, Ісус поставив у Ґілґалі.
21. І сказав синам Ізраїля: Коли запитають у прийдешньому сини ваші батьків своїх: "Що означають ці камені?"
22. Скажіть синам вашим: Ізраїль перейшов через Йордан цей суходолом.
23. Тому що Господь, Бог ваш, осушив воду Йорданову для вас, аж доки ви не перейшли його, так само як Господь, Бог ваш, учинив з Червоним морем, котре осушив перед нами, доки ми не перейшли його,