11. Коли ж вони утікали від ізраїльтян схилом гори Бет-Хоронської, Господь кидав на них з небес великі камені до Азеки, і вони помирали; більше було тих, котрі померли від каміння, аніж тих, котрі погинули від меча синів Ізраїля.
12. Ісус прикликав Господа того дня, котрого віддав Господь амореїв в руки Ізраїля, коли понищив їх в Ґів'оні, і вони понищені були перед синами Ізраїля, і сказав перед Ізраїльтянами: "Стань, сонце, над Ґів'оном, і місяць, понад долиною Айялонською"!
13. І зупинилося сонце, і місяць стояв, доки народ чинив помсту ворогам своїм. Чи не так написано у книжці Праведного? "Стояло сонце осередь неба і не квапилось на захід майже цілий день"?
14. І не було подібного дня ні передніше, ані по ньому, котрого Господь так почув би голос людський. Тому що Господь воював за Ізраїля.
15. Відтак повернувся Ісус і увесь Ізраїль з ним до табору в Ґілґал.
16. А ті п'ятеро царів побігли і сховалися в печері, що в Маккеді.
17. Коли доповіли про те Ісусові і сказали: Знайшлися п'ять царів; вони переховуються в печері, що в Маккеді.
18. Ісус наказав: Приваліть великим камінням отвір печери, і поставте біля неї варту, аби пильнувала їх.
19. А ви не зупиняйтеся, але переслідуйте ворогів ваших, і винищуйте тили війська їхнього, і не давайте їм заскочити в міста їхні; бо Господь, Бог ваш, віддав їх у руки ваші.
20. Після того, як Ісус і сини Ізраїля завдали їм нищівної поразки, і залишки їх замкнулися в містах за мурами,
21. Увесь народ повернувся в табір до Ісуса в Маккеді з миром, і ніхто на синів Ізраїля не ворухнув язиком своїм.
22. Тоді Ісус сказав: Звільніть отвір печери, і виведіть до мене з печери п'ятеро царів тих.
23. Так і вчинили: вивели до нього з печери п'ятеро царів тих: царя єрусалимського, царя хевронського, царя ярмутського, царя лахіського і царя еґлонського.
24. Коли вивели царів цих до Ісуса, Ісус прикликав усіх Ізраїльтян і сказав вождям вояків, які ходили з ним: Підійдіть, наступіть ногами вашими на шиї царів цих. Вони підійшли і наступили ногами на шиї їхні.
25. Ісус сказав їм: Не бійтеся і не жахайтеся; будьте несхитними і мужніми; бо так учинить Господь з усіма ворогами вашими, з котрими будете воювати.
26. Потім забив їх Ісус, і, убивши їх, повісив їх на п'ятьох деревах, і висіли вони на деревах до вечора.