4. Тоді ми назвали їм ймення тих людей, які будують цю споруду.
5. Але око Бога їхнього було над старшиною юдейською; і ті не забороняли їм, аж доки справу не відпровадили до Дарія, і доки не прийшла ухвала щодо цієї справи.
6. Ось зміст листа, котрого надіслав Таттенай, намісник Заріччя, і Шетар-Бозенай, і товариство його, і афарсахіти, що в Заріччі, до царя Дарія,
7. Вони надіслали йому звіщення, в котрому ось що написано: "Дарію цареві – усякого миру!"
8. Нехай відає цар, що ми ходили до Юдиного краю, до дому Бога великого; а він будувався з великого каменя, і дерево кладеться в стіни; і робота ця виконується швидко, і з успіхом звершується в їхніх руках.
9. Тоді ми запитали у старшин тих, і сказали їм так: Хто вам дозволив споруджувати дім цей і стіни оці добудовувати?
10. А ще ми запитали в них про їхні ймення, щоби повідати тобі і написати ймення тих людей, котрі старшинами у них.
11. І вони відповіли нам такими словами: Ми – слуги Бога неба і землі, і споруджуємо дім, котрий був споруджений за багато літ передніше від цього, – і великий цар Ізраїля будував його і завершив його.
12. А коли батьки наші прогнівили Бога небесного, Він віддав їх в руку Навуходоносора, царя вавилонського, халдея; і дім цей він зруйнував, а народ переселив до Вавилону.
13. Але першого року Кіра, царя Вавилонського, цар Кір дав дозвіл збудувати цей дім Божий.
14. І навіть посудини дому Божого, золоті і срібні, котрі Навуходоносор виніс із храму Єрусалимського і відпровадив до храму Вавилонського, – виніс Кір із храму Вавилонського, і віддав їх за найменуваннями Шешбацарові, котрого він призначив намісником краю.