4. Ісус знав їхні думки, а тому сказав: Чого дозволяєте бути недобрим замірам у ваших серцях?
5. Бо що легше сказати: Прощаються тобі гріхи, чи сказати: Підведися і ходи?
6. Проте, аби ви знали, що Син Людський має владу на землі прощати гріхи, – а тоді сказав недужому: Підведися, візьми постіль твою й йди в оселю твою.
7. І він підвівся, узяв постіль свою і пішов до оселі своєї.
8. А народ, який все це бачив, вельми дивувався і прославляв Бога, Котрий дав таку владу людям.
9. Коли Ісус йшов звідти, то побачив чоловіка, що сидів біля митниці, на ймення Матвій, і сказав йому: Іди за Мною. І він підвівся і рушив за Ним.
10. І коли Ісус був при столі в його домі, багато митників і грішників прийшли і присіли біля Нього та учнів Його.
11. Коли побачили це фарисеї, то сказали Його учням: Нащо Учитель ваш їсть і п‘є з митниками і з грішниками?
12. А Ісус, коли почув це, сказав їм: Не здорові мають потребу на лікаря, але недужі;
13. Підіть, навчіться, що означає: Милости хочу, а не пожертви. Бо Я прийшов покликати не праведників, але грішників до каяття.
14. Тоді приходять до Нього учні Іванові і кажуть: Чому ми і фарисеї постимося багато, а Твої учні не постяться?