18. Коли Він говорив їм це, підійшов до Нього один із старшин, вклонився Йому і сказав: Донька моя щойно померла; але прийди, поклади на неї руку Твою, і вона буде живою.
19. І підвівся Ісус, і пішов за ним, і учні Його.
20. І ось, жінка, яка дванадцять літ страждала від кровотечі, наблизилася ззаду і торкнулася до поли одягу Його;
21. Бо вона казала сама в собі: Якщо лише торкнуся до одежі Його, видужаю.
22. А Ісус обернувся, побачив її і сказав: Збадьорся, доню! Віра твоя врятувала тебе. І жінка від тієї хвилини уздоровилася.
23. І коли прийшов Ісус до оселі старшини і побачив там сопілкарів і народ, що вчинив гамір,
24. То сказав їм: Пропустіть! Бо не вмерла дівчина, але спить. І насміхалися з Нього.
25. А коли народ випровадили, Він зайшов, узяв її за руку, і дівчина підвелася.
26. І полинула звістка про це по всій землі тій.
27. І коли Ісус повертався звідти, за Ним слідом ішли двоє сліпих і кричали: Помилуй нас, Ісусе, сину Давидів!
28. А коли Він прийшов до оселі, сліпі наблизилися до Нього: І казав їм Ісус: Чи віруєте, що Я можу те вчинити? Вони сказали Йому: Так, Господе!
29. Тоді Він торкнувся їхніх очей і сказав: На віру вашу хай буде вам.
30. І прозріли очі їхні. А Ісус суворо наказав їм: Глядіть, щоб ніхто не дізнався.
31. Але вони, як тільки вийшли, розголосили про Нього новину по всій землі тій.