1. Пильнуйте, не вчиняйте милости вашої перед людьми для того, щоб вони бачили вас; інакше не буде вам нагороди від Батька вашого, який на небі.
2. Отже, коли вчиняєш милостиню, не сурми перед собою, як учиняють лицеміри в синагогах і на вулицях, аби прославляли їх люди. Правду кажу вам: Вони вже одержують нагороду свою.
3. А в тебе, коли вчиняєш милостиню, нехай ліва рука твоя не відає, що вчиняє права,
4. Щоб милостиня твоя була таємною; і Батько твій, що бачить утаємничене, віддасть тобі явно.
5. І коли молишся, не будь, як лицеміри, котрі полюбляють у синагогах і на перехрестях вулиць, зупинившись, молитися, аби показатися людям. Істину кажу вам, що вони вже одержують нагороду свою.
6. А ти, коли молишся, увійди до оселі твоєї, зачини двері твої, помолися до Батька твого, котрий утаємничений; і Батько твій, який бачить таємне, віддасть тобі явно.
7. А коли молитеся, не кажіть зайвого, як ті погани; бо вони гадають собі, що через велемовство своє будуть почуті.
8. Не будьте подібні до них, бо знає Батько ваш, яку маєте потребу передніше, аніж ви попросите в Нього.
9. А моліться так: Отче наш, Сущий на небесах! Хай святиться ім‘я Твоє;
10. Хай прийде Царство Твоє; Нехай буде воля Твоя і на землі, як на Небі;
11. Хліб наш щоденний дай нам на цей день;
12. І прости нам борги наші, як і ми прощаємо боржникам нашим;
13. І не введи нас у спокусу, але захисти нас від лукавого; бо Твоє є Царство і сила, і слава навіки. Амінь.
14. Бо, якщо ви будете прощати людям гріхи їхні, то простить і вам Батько ваш Небесний!
15. А якщо не будете прощати людям гріхів їхніх, то й Батько ваш не простить вам гріхів ваших.
16. Також коли поститеся, не будьте в зажурі, як ті лицеміри; бо вони вдають на своїх лицях зажуру, аби показати людям, що постяться. Істину кажу вам, що вони вже одержують нагороду свою.
17. А ти, коли постишся, помасти голову твою і лице твоє омий,
18. Щоб з‘явитися в пості не перед людьми, але перед Батьком твоїм, Котрий утаємничений; і Батько твій, що бачить таємне, віддасть тобі явно.