14. І не відповідав йому жодним словом аж так, що намісник вельми дивувався.
15. А на свято Пасхи намісник мав звичай відпускати народові одного в‘язня, котрого самі бажали.
16. Тоді був у них відомий в‘язень, що звався Варавва.
17. Отож, коли зібралися вони, то сказав їм Пилат: Кого хочете, щоб я відпустив вам: Варавву чи Ісуса, що називається Христом?
18. Бо знав, що видали Його через заздрість.
19. А тим часом, як сидів він (Пилат) на сидінні судді, дружина його послала йому сказати: Не чини анічого Праведникові Тому, бо я нині уві сні багато постраждала за Нього.
20. Але першосвященики і старшини (народу), підмовляли народ просити Варавву, а Ісусові заподіяти смерть.