9. Бо можна було б продати це миро за велику ціну і дати бідним.
10. Але Ісус зрозумів їхнє замішання, і сказав їм: Нащо вчиняєте прикрість жінці? Вона добру справу вчинила для Мене;
11. Тому що вбогих завжди маєте поруч, а Мене не завжди маєте;
12. Коли жінка вилила миро це на тіло Моє, вона приготувала Мене до похорону.
13. Істину повідую вам: Де тільки буде проповідуватися Євангелія ця по всьому світі, оповідатиметься й про те, що вона вчинила – на спомин про неї.
14. Тоді один із дванадцяти, що звався Юда Іскаріотський, пішов до першосвящеників,
15. І сказав: Що ви мені дасте, – і я видам Його вам? Вони запропонували йому тридцять срібняків;
16. І звідтоді він шукав нагоди зрадити Його.
17. А першого дня опрісноків наблизилися учні до Ісуса і сказали Йому: Де звелиш нам приготувати пасху Тобі?
18. Він сказав: Підіть до міста, до такого-от чоловіка і скажіть йому: Учитель мовить: Час Мій близько, у тебе звершу пасху з учнями Моїми.
19. Учні вчинили, як звелів їм Ісус, і приготували пасху.
20. А коли настав вечір, Він приліг з дванадцятьма учнями;